У чарівну, квітучу весняну пору року відзначив свій поважний ювілей ветеран Великої Вітчизняної війни, підполковник у відставці, заступник голови Знам’янської міської організації ветеранів України, голова комітету ветеранів війни і військової служби міської організації ветеранів України Ніклонський Георгій Іванович.
Привітати ювіляра з визначною подією завітали міський голова Ігор Крижановський, голова Знам’янської міської організації ветеранів України Ганна Бабійчук, начальник управління соціального захисту Алла Волошина, директор територіального центру обслуговування населення Тетяна Костікова, заступник директора територіального центру обслуговування населення Юлія Таран, представники міської громадської організації ветеранів України, Знам'янської дистанції сигналізації та зв'язку, де ветеран пропрацював багато років, рідні та друзі.
Життєвий шлях Георгія Івановича довжиною в 90 років був не з легких. Про таких кажуть: «Людина з легенди!».
Ніклонський Георгій Іванович народився 6 травня 1924 року в м. Знам’янці.
З травня 1939 року навчався в ФЗУ рибтресту м. Керч. З липня 1940 року розпочав працювати помічником машиніста газових установок на Керченському металургійному заводі.
22 червня 1941 року закінчилося мирне життя для радянського народу, розпочалася Велика Вітчизняна війна. Після звільнення Знам'янки Ніклонського Г.І. було призвано до лав Червоної Армії 12 грудня 1943 року в 214 запасний стрілецький полк курсантом.
Розвідник, старший сержант, помічник командира взводу розвідки в складі 363 окремої моторизованої розвідроти 960 стрілецького полку 993 стрілецької Харківської дивізії 2-го Українського фронту брав участь у боях і пройшов нелегкими фронтовими дорогами, звільняючи від ворога міста і села України, Молдавії, країни Європи - Румунію, Угорщину, Югославію, Австрію.
З листопада 1944 року вже в складі 3-го Українського фронту 200 стрілецького полку 63 гвардійської стрілецької дивізії старший сержант заступник командира взводу військової розвідки брав участь у боях на території Австрії і Перемогу зустрів в австрійському місті Грац. Демобілізувався з Армії в жовтні 1945 року.
З березня 1946 року навчався в Одеській технічній школі на електромеханіка. З 1946 по 1953 роки працював монтером зв'язку 7-ї Дистанції сигналізації та зв'язку Одесько-Кишинівської залізниці.
З 1953 року по 1955 рік навчався в Київському електромеханічному технікумі.
З 1955 року працював електромеханіком, старшим електромеханіком магістрального зв'язку Знам'янської дистанції сигналізації та зв'язку Одеської залізниці. За період роботи проявив себе висококваліфікованим спеціалістом. Набуті знання та досвід передавав молодому поколінню.
За час роботи на дистанції нагороджувався грамотами, орденом "Трудового Червоного Прапора", знаком "Почесний залізничник". З 1984 року на пенсії. Після виходу на пенсію Ніклонський Г.І. активізував діяльність у громадському житті серед ветеранів війни і праці міста. З 1990 року обирається заступником голови міської організації ветеранів України. Очолив також комітет ветеранів війни і військової служби. Відповідальний, ініціативний, користується заслуженим авторитетом і повагою серед ветеранів, учнівської молоді. На його рахунку сотні зустрічей з однополчанами, колективами шкіл, училищ міста по патріотичному вихованню молоді. За його ініціативи та активної участі в 1999 році в місті відкрито Меморіальний комплекс по увіковіченню пам'яті декільком тисячам визволителям Знам'янки, району й області. Був ініціатором прийняття програм соціального захисту ветеранів, здійснення громадського контролю по виконанню законодавчих актів, що стосуються захисту ветеранів.
За мужність і героїзм, проявлені в боях Великої Вітчизняної війни, нагороджений: орденами Вітчизняної війни IІ ступеня, Червоної Зірки, «За мужність» ІІІ ступеня, Слави ІІІ ступеня, Трудового Червоного Прапора, двома медалями «За відвагу», медаллю "Захиснику Вітчизни", 15 ювілейними медалями.
Багато добрих, теплих слів було сказано на адресу ювіляра. Найголовнішими були побажання міцного здоров'я та довгих років життя.
| 
