Ці рядки відомої пісні на вірші видатного поета Андрія Малишка засвідчують, що супутником нашого життя є рушник.
Вишитий рушник – це духовний символ українського народу, рідного краю, батьківської оселі, тепла материнських рук.
Гончаренко Віра Юхимівна - підопічна відділення соціально- побутової адаптації терцентру займається вишивкою рушників, картин, ікон.
Вишивати з дитячих років майстриню навчила мати. Свою любов до вишивання жінка передала дочці, онучкам, правнучці, які займаються вишивкою, в'язанням у вільний час.
Найулюбленіші теми її робіт - зображення природи та квітів. Найбільше любить застосовувати техніки - хрестик, низинка, гладь.
Вишивання допомагає Вірі Юхимівні заспокоїться, відволіктися від поганих думок, піднімає настрій. Жінка постійно приймає участь у виставках народних умільців. Майстриня дарує свої роботи дітям, онукам, знайомим, до свята Пасхи вишила 15 рушничків та подарувала усім родичам. ЇЇ вишивки спираються на традиції народної творчості, приносять радість рідним та знайомим.
В силу свого вже не міцного здоров'я Віра Юхимівна не в змозі відвідувати клуб рукоділля “Калина”, який діє при терцентрі, тому керівник клубу Дордюк С.М. відвідує майстриню на дому. Жінки разом підбирають схеми, нитки для вишивання, спілкуються на різні теми. Адже що робити людині яка вийшла на пенсію? Кожен намагається знайти заняття для душі.
Саме тому в територіальному центрі існує відділення соціально-побутової адаптації, завдання якого - сприяти адаптації людей похилого віку та інвалідів, залучивши їх до активного життя.
|